from Podcast with Kate
Тема 1
Всім привіт!
Мене звати Катерина і сьогодні, я хочу поговорити на актуальну тему «Втрати», я розумію, що це дуже важка тема і болюча і тому, я запросила свою подругу психологиню Катерину Кравченко, яка працює з темою втрат.
Катерина Кравченко : Вітаю, Катю! Дякую, що запросила. Мені дуже приємно)
Катерина Торгун : скажу чесно, я дуже хвилююсь, бо це складна і болюча тема.
ми сьогодні будемо зачіпати втрату це стосується і втрати по причині смерті чи розставання.
Катерина Кравченко : О так! Тема дійсно непроста і болюча. Кожен з нас рано чи пізно переживає втрату у своєму житті. Ми втрачаємо близьку людину (розставання, розлучення чи смерть), ми втрачаємо роботу, звичний нам образ життя. Наші опори постійно трансформуються. Більше того, будь-яка трансформація в нашому житті супроводжується втратою. Втратою того, до чого ми звикли, звичного нам образу життя.
Катерина Торгун : Це так сумно і болісно, що трансформації починаються з болю, втрат, а не з любові, я б хотіла поділитися своїм досвідом проживання втрати…
Перше, що відчула я після втрати, це наче я потрапила в пекло - це така біль, що здається наче це буде тривати вічно і часом здавалось, що я не зможу з цим жити, що я не витримаю, що я не хочу це відчувати, а ще таке відчуття пустоти в душі, я весь час плакала, писала листи, говорила з близькими, а потім я повністю поринула в усі свої справи і мені здається, що таким чином втікала від свого болю і мені здається, що я неправильно проживала, тому що ці емоції мене потім доганяли і потім мене сильно накривало, ця втрата в мене тоді затягнулась.
Я розумію наскільки емоційно важко витримати,а ще більш важче, коли не має близьких друзів, не має можливості звернутись до психолога і людина залишаєшся сама зі своїми думками. Тому, напевне, деякі люди не витримують і вчиняють самогубство.
Катерина Кравченко : Так, на жаль, іноді, коли людина не може справитися з горем втрати, може дійти до самогубства. Крайній відчай та гостра самотність у переживанні втрати може підштовхнути людину до межі, перейшовши яку, вже немає вороття.
Катерина Торгун : Я розумію, що не можливо, взяти і викинути з голови ці спогади і повністю не забудеш, що це з нами назавжди, але я про те, щоб відновитись і почати жити повноцінним життям, почати радіти чомусь, прийняти реальність, а комусь і будувати нові по-справжньому щасливі відносини, тому що після втрати, мені здавалось, що я просто існую і часто, мені хотілось заповнити свою пустоту людьми, які насправді мені не цікаві. І звідси буде наступне питання,
Як екологічно проживати втрату?
Катерина Кравченко :: Дійсно, спогади з голови не викинеш. І не потрібно. Адже ті спогади роблять нас тими, ким ми є зараз. І ті світлі моменти, які ми переживали в стосунках з людиною, якої більше з нами немає, назавжди залишаються з нами. У цих світлих спогадах є гіркота печалі. Але наше життя не може бути повним без цього. Бути живим - означає відчувати і радість, і печаль.
Дуже часто спустошеність і втрата життєвих орієнтирів йдуть пліч о пліч з втратою. Втрата - завжди конкретна. Ми втрачаємо когось або щось (перспективи, можливості, роботу чи домівку). Спустошеність, безчуттєвість, відчуття безпорадності, покинутості та самотності, злість на людину, якої з Вами більше немає, або на себе, державу, вищі сили за те, що відбулося - це все сипмтоми процесу горювання.
Важливо прийняти реальність втрати та відгорювати ту біль, яка пов'язана з нею.
Відразу скажу, що немає сталих критеріїв, як проходить горювання. Бо в кожної людини цей процес індивідуальний. Ми розглянемо стадії горювання далі.
Катерина Торгун : Так, ми повернемось до цього питання, а поки що, питання таке,
Чи є якісь техніки, з якими ти можеш поділитись?
Катерина Кравченко : В психотерапевтичній роботі з горюванням та втратою будуть корисними всі техніки, які допомагають людині доторкнутися до її болі в безпечних умовах кабінету психотерапевта. Це можуть бути і арт-терапевтичні методики, і проективні методики, і звичайна розмова, і навіть мовчання поруч (коли клієнт просто плаче, а терапевт знаходиться поруч).
До речі ті ж самі методи працюють і поза кабінетом психотерапевта. Дуже багато прекрасних витворів мистецтва народилося від горя. Звичайно, не кожна творчість породжується з болю, але біль може бути потужним каталізатором творчості. Треба розуміти, що через інтенсивність почуттів, які виникають в процесі горювання, людина іноді не здатна навіть виразити їх словами. Тому малювання, музика, ліпка, танці тощо тут приходять на допомогу, щоб почати відреаговувати ті почуття. А розмова з близькими та друзями про втрату лише сприяє її екологічному проживанню.
Також доречною буде робота зі сновидіннями. Адже дуже часто той травматичний досвід, який важко відреагувати у реальному житті, вилазить у сновидіннях. Так психіка намагається пережити ті почуття. Таким чином, після втрати близької людини, вона ще довгий час може нам снитися. Коли померла моя мама, мені ще півроку, якщо не більше, кожну ніч снилося, що вона помирає та її похорони.
Особисто мені ще подобається техніка з НЛП, яка має назву “рефреймінг”. Тобто перегортання ситуації, щоб побачити іншу сторону медалі. В даному випадку відчуття болю та втрати перетворити на ресурс. Як казав відомий письменник та психолог Дейл Карнегі “Якщо життя подарувало тобі лимон - зроби з нього лимонад”. Успіх застосування цієї техніки залежить від глибини відчуття втрати і того, на якій стадії горювання людина перебуває. Звісно, рефреймінг буде краще працювати у ситуації втрати можливостей чи розчарування від нерозділеного кохання. Для пропрацювання горя від смерті близької людини ця техніка може бути лише допоміжною і корисною вже на етапі прийняття, тобто коли людина адаптується до “життя після”.
Можливо ти також знаєш якісь техніки?
Катерина Торгун : Так, я б хотіла поділитись однією технікою, з схема-терапії, можливо вона комусь буде корисна. Це писати листи собі, як він має виглядати. Наприклад:
«Моя маленька Катруся, я знаю що ти зараз проживаєш дуже сильний біль і тобі здається, що цей біль назавжди, але я вірю з часом ти зможеш відпустити цей біль, цю втрату і впустити в своє серце – теплі спогади, вдячність. Пам’ятай, що в тебе є підтримка, твої рідні, близькі друзі, які завжди тебе вислухають і підтримають»
В листі я звертаюсь до себе, проявляючи розуміння і співчуття. Звісно, ми розуміємо, що ці техніки, не всім можуть підійти і не замінять роботи з психологом, але ці техніки можуть трішки полегшити ваш стан в моменті.
Стадії проживання горя. Давай детальніше розглянемо кожний пункт?
Катерина Кравченко : Потрібно розуміти, що будь-яка втрата є потенційно травмуючим досвідом. Відповідно до теорії психіатра Елізабет Кюблер-Росс, є п’ять стадій, які послідовно змінюють одна одну: заперечення, злість, торг, депресія, прийняття.
В цілому, оновлення після серйозної втрати може тривати рік - півтора року. І зазвичай людина оговтується сама. Але на кожній стадії може виникати так званий розлад адаптації, що заважає переживати горювання і повертає людину знов до заперечення того, що ситуація сталася. Більше того, такі “відкати назад” можуть переживатися в комплексі з іншими переживаннями. Візьмемо для прикладу розрив стосунків, від яких людина була залежною (можливо через отриману раніше травму прив'язаності чи інші фактори). Тоді вона може і депресувати, і злитися, і заперечувати факт втрати спільного майбутнього, бо сподівається ще, що людина повернеться до неї. Така комплексність переживань віддаляє настання стадії прийняття. І тому страждання від втрати затягується.
Якщо ви пережили розрив стосунків чи смерть близької людини, потрібен час на адаптацію до життя без цієї людини. Тут дуже часто ми можемо спостерігати спустошеність та втрату життєвих орієнтирів. І дуже важливою є підтримка близьких людей, друзів або, за потреби, психотерапевта.
Ще напевне, одне з найчастіших питань, яке задаєш сам собі, коли саме цей сильний біль завершиться? через скільки часу людина прийде до стадії прийняття, я розумію, що кожна людина індивідуальна і в кожного свій термін, можливо, середній термін є?
Катерина Кравченко : на жаль переживання втрати дійсно є індивідуальним у кожного.
На цей процес впливає багато чинників - це і особисті риси людини (темперамент та характер), це і той життєвий досвід, який людина починає отримувати ще з дитинства (тут же і можливі травми прив'язаності) ….
Звичайно, кажуть про норму для оновлення після втрати - рік. Але це, скоріше, умовність. Я б порадила звертати увагу на те, як саме у вас проходить цей процес. І досліджувати його. Адже окрім вас ніхто не може вам знайти відповіді, де саме і через що відбувається “відкат назад”.
Досліджувати цей процес можна у власній психотерапії.
Як правильно друзям, близьким підтримати людину, яка стикнулась з втратою?
Якщо Ваша близька людина проживає втрату, то мабуть головне, що Ви можете зробити – це просто бути поруч з людиною. Бути поруч з людиною і прислухатися до людини, яку саме підтримку вона хоче і чи готова вона її отримувати зараз.
Комусь легше від того, що відразу проговорює про свій біль. Але хтось звик більше переживати почуття глибоко в середині – і тоді почати говорити про те, що болить, може бути не так вже й просто для людини. Для цього потрібен час.
Ваша задача, як того, хто хоче допомогти і підтримати, не «чинити добро» людині, насилу заспокоюючи її та даючи їй, так би мовити, корисні поради, які вона може ще не готова почути та прийняти, а просто бути поруч з людиною. Незважаючи на те, чи готова вона говорити чи ні.
Ваша присутність поруч створює атмосферу підтримки і турботи, щоб людина відчула, що вона не самотня і не залишилася на одинці зі своєю втратою.
Якщо Ви на відстані, то процес підтримки близької людини, що переживає втрату, може бути складнішим. Але можна бути поруч навіть і в онлайні.
Як зрозуміти людині, або ж її близьким, що проживання втрати в людини затягується і потрібно звернутись до психолога?
Катерина Кравченко : До мене зверталися родичі однієї жінки, матері двох дітей, яка після смерті чоловіка, а потім ще і втрати роботи, впала в апатичний стан і три місяці не вставала з ліжка і ні з ким не розмовляла. Стан був критичний. В цьому випадку допомогла госпіталізація, правильне медикаментозне лікування та робота з психіатром. Жінка повернулася до тями, почала розмовляти з рідними та навіть знайшла роботу (але пропрацювала недовго). Процес адаптації до життя та віднаходження нових сенсів після переживання втрати - це достатньо складний процес. Особливо коли є в анамнезі епізод депресивного (чи іншого) розладу. Тут рекомендованою є індивідуальна психотерапія та відвідування груп підтримки. і можна дописати психіатра?
Чому важливо пережити втрату, пройшовши всі стадії про які ми проговорили?
Що відбудеться якщо я не пройду всі стадії і застрягну?
Катерина Кравченко : Потрібно розуміти, те, чи проживатиме людина всі стадії, залежить від глибини її втрати. Не кожна втрата тягне за собою проходження всіх п’яти стадій горювання.
Так, якщо ви втратили гаманець, то навряд чи ви проживатимете всі п’ять стадій. Якісь ви проскочите і навряд чи застрягнете - і примите факт втрати дуже скоро. Якщо ж ви переживаєте розставання з коханою людиною, то тут глибина втрати проживатиметься зовсім по іншому.
Відповідно фокус уваги має бути не на тому щоб пройти всі пять стадій, а на тому, де саме відбувається застрягання.
Наприклад, людина не вміє відреаговувати злість, утримуючи її в середині та “пускаючи” на себе у вигляді звинувачень (аутоагресія), тоді треба на це звертати увагу. Припустимо, це злість на партнера, який вас залишив. І ви не можете зрозуміти, що зробили не так. Ви звинувачуєте себе за цей розрив. “А якби я зробила по іншому, він би кохав мене?...” - в цій фразі, яка є свідченням травми прив'язаності та залежних стосунків, як раз і простежується застрягання. Бо агресія на партнера, який вас покинув, загортається на себе. В терапії клієнт може розгорнути агресію в іншу сторону - на того, на кого вона насправді направлена.
Тобто застрягання - це один із тих вузликів, які ми можемо розв'язати у терапевтичних стосунках.
На що звернути увагу, якщо шукаєш психолога, для роботи з втратою?
Катерина Кравченко : : Думаю тут треба приділити увагу особистості психолога або терапевта. Адже кожен сам обирає тематику, яка йому відгукується та з якою працюватиме. Мені подобається працювати з чотирма екзистенційними даностями (Екзистенціальна психологія) - питання кінцевості життя (смерті), питання свободи та вибору, питання фундаментальної самотності, питання пошуків сенсу буття. Також мені подобається гештальт-терапія за її увагу до внутрішніх протиріч людської природи та теми застрягання у почуттях, що дозволяє зазирнути у глибину та розкривати сутність переживань.
Робота з такими темами дозволяє мені досліджувати власні екзистенційні процеси та допомогає мені переживати власні переживання та смуток, пов'язані з втратами у моєму житті.
В принципі нема такого підходу, в якому б не працювали з втратою, бо майже в кожному підході є спеціалізація по роботі з горем та втратою. Все залежить від самого психолога, чи готовий він працювати з втратою.
Катерина Торгун : Хочу доповнити, що також когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) також працює з втратами, потрібно шукати психолога, який пройшов додатково КПТ навчання по втраті. Зазвичай психологи пишуть, з чим вони працюють.
Також, ми додамо номери гарячих ліній, щоб в разі чого ви могли звернутись і вам стало трішки легше - це абсолютно безкоштовно, а також скинемо посилання на психологів, які надають безкоштовну допомогу орієнтовно до 10 сесій.
Катя, а які книги ти можеш порадити?
Катерина Кравченко: Мені дуже подобаються книги Ірвіна Ялома “Всі ми творіння на один день”, “Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті”, “Питання життя та смерті” - остання книга Ірвіна, яку він писав разом з помираючою від раку дружиною Мерилін. Праці Ірвіна Ялома сповнені реальними історіями з життя клієнтів та власним досвідом переживання усвідомлення кінцевості буття та болю від неминучих втрат.
Для психотерапевтів, які працюють з втратами та горюванням, я б порадила книгу ізраїльського психіатра та психотерапевта Шимшона Рубіна “Робота з тяжкою втратою. Сучасні підходи до роботи з втратою та горюванням” (Work with bereavement: Multiple lenses on loss and mourning), в якій викладені особливості роботи з образом померлого. Нам цю книгу порадив тренер на курсі по роботі з втратою від Ізраїльскої коаліції травми ITC. На жаль вона видана лише англійською і я купувала її на Амазоні.
https://www.amazon.com/Working-Bereaved-Multiple-Mourning-Bereavement/dp/0415881668
Катерина Торгун :Я б хотіла порадити книгу-зошит «Як пережити важкі хвилини життя» автори Крістен Нефф Крістофер Гермер, ця книга не про втрату, а про те, як як співпереживати собі, як справлятись з важкими емоціями, там є практичні завдання, які допомагають. Її нажаль не має українською мовою, я залишу посилання на неї в описі.
( https://www.amazon.com/gp/product/1462526780/ref=as_li_tl?ie=UTF8&camp=1789&creative=9325&creativeASIN=1462526780&linkCode=as2&tag=selfcompassio-20&linkId=be488d9123ce67ca13e48e49441818ad )
Катерина Торгун :
І на останок, таке питання, що ми можемо сказати зараз тим людям, що зараз проживають втрату?
Катерина Кравченко: “Can't rain all the time” (Дощ не може тривати вічно) - фраза головного героя фільму “Ворон”, якого грав Брендон Лі.
Втрата (тобто досвід втрати) з нами залишається назавжди, але рано чи пізно біль від втрати затихає. Лишається лише світла пам'ять про те, що було. І ми продовжуємо жити далі.
А поки… Смуток та біль після втрати означає лише одне - перед нами жива людина.
Катерина Торгун : Я хочу сказати, що я вірю в те, що ви впораєтесь з втратою, в те, що ви зможете відпустити болючі моменти і відчути вдячність, тепло і почати жити щасливо, хоч зараз вам здається, що так не буде, але так буде, ви впораєтесь, бо після бурі неодмінно настає сонце.
Катерина Кравченко : Сподіваюся, наш подкаст був корисним)
Катерина Торгун: Дякуємо, що були з нами.
Номери і контакти безкоштовної допомоги:
0 800 100 102 - лінія національної психологічної асоціації (з 10:00 до 20:00)
0800211444 гаряча лінія психологічної підтримки МОМ
7333 - лінія запобігання самогубствам
0673482868 - для захисників, захисниць, ветеранів і ветеранок і їх близьких “Veteran Hub” лінія підтримки (з 9 до 21:00)
Безкоштовна психологічна допомога:
https://ucare.me/
https://tellme.com.ua/
https://uamentalhelp.org/
https://t.me/yak_ty_bot
Безкоштовні консультації лікарів-психіатрів:
Про нас
Катерина Торгун, автор та редактор проекту "Podcast with Kate", автор статті, амбасадор українсько-швейцарського проекту «Психічне здоров’я для України».
Для зв'язку зі мною:
wkateryna7@gmail.com
Катерина Кравченко, співавтор статті, психологиня в методі гештальт-терапії, кризова консультантка, фахівчиня українсько-швейцарського проекту «Психічне здоров’я для України». яка працює з втратами.
Для зв'язку зі мною:
kgkravchenko@gmail.com
https://www.facebook.com/Katerina.AngeLLight
а також посилання на наш подкаст і ютуб канал: